понедељак, 16. август 2010.

2008 рік - Українське культурно-просвітне товариство ім. Іван Франко

Українське культурно-просвітне товариство ім. Іван Франко, Вуковар
Запрошує Вас на вечір української культури присвячений велитню української культри Івану Франку. Вечір відбудеться у Вуковарі 21. 06. 2008. Початок вечора о 19.00. Ласкаво просимо!
Як заходили до міста Вуковар, то бачили гарне невелике місто, яке за кілька останніх років зовсім оновлене, а у центрі міста відчувається, що блисько велика вода. Дунай, який заплющує береги своїми хвилями, приносить свіжість до гарячого повітря.
Заходимо до подвір’я рідної хати лауреата Нобелівської премії Лавослава Ружічке, який відновлений і більше виглядає на зовсім новий будинок. У подвір’ї розташована виставка. Придивляємося – це великі знимки з України, а поруч, на столі виложино багато українських книжок – власність Товариства ім. Іван Франко з Вуковару. Ми тут зараз впізали Євгена Пащенка, доцента україністики на Філософському Факультеті у Заґребі, на катедрі української мови і літератури. Він пояснив нам, що виставка називається ″Україною″. Автором знимок Аті Салваро, молодий хорватьський мистець – архітекта, який їздив Україною і спонтано наробив знимок по цілій Україні. До тої виставки прийшло дякуючи, що д-р Пащенко, який керує Товариством хорватсько-української співпраці у Заґребі, впізнався з ним і з підримкою Посольства України. Виставка вже була в Заґребі, Спліту, Рієкі, Славонському Броді і тепер у Вуковарі.
Заходимо до гарного залу і бачимо, що все приготоване для гарного культурного вечора, сцена гарно приготована вишитими рушниками і портретами Івана Франка, Тараса Шевченка і Лесі Українки. Крісел для глядачів багато, а на кожному листок папиру з надрукованою програмою. Дізнаємося всього, що потрібно знати: організатори цього ″Вечора української культури″ Українська спілка Республики Хорватії і КПТ ″Іван Ф ранко″ з Вуковару, а присвячений велитню української культури Івану Франку.
Маніфестація почалася вже у п’ятницю 20 червня 2008 року, у 6 годині вечером Службою Божою у грекокатолицькій церкві Христа Царя у Вуковарі, а продовжилася у 7 годині Коцертом духовних пісень, якого виконав Український народний хор КПТ ″Іван Франко″ з Вуковарру. У 7 і 30 відкрито виставку знимок ім. ″Україною – Україна на знимках″.
У суботу, 21 червня моглося розлянути виставку, а у 6 і 30 рушилося урочистою процесією до утоки річки Вуки у Дунай, щоб положити вінок коло Хреста. Більшість тих, які йшли у процесії були у українських костюмах, хлопець і дівчена носили гарний вінок. Вінок коло Хреста положили голова КПТ ″Іван Франко″ п Вораз, аташе для культури при Посольстві України у Заґребі Ярослав Сімонов і голова для координації укр. національної меншини у Р. Хорвації Віктор Філіман.
Повернувшися до залу, почалася культурна програма, яка почалася виконанням Святочних пісень Хорватії і України: ″Лієпа наша″ і ″Ще не вмерла Україна″, а відспівав їх Український народний хор Товариства ″Івана Франка″ з Вуковару,а ведуча продовжила так говорити: -Добрий вечір, дорогі гості, витаємо вас на Вечорі української культури, посвяченому Івану Франку। Це так само нагода відзначити 5 річницю від засновання нашого Товариства. У нашому Товаристві працюють три секції:Секція українських народних звичаїв і рукодільництва, драмсько-декляматорська секція і Український народний хор. Товариство виступало на відзначенні 150 років від народження Івана Франка, а незадовго плянуються поїздка на Україну на міжнародню маніфестацію.... З початку цього року Товариство об’єдинюється з іншими українськими товариствами у Українську спілку Республіки Хорватії. Більшість тих товариств зараз є тут, а це тільки початок у організованні спільних маніфестацій.... Друга ведуча програми говорила в короткому про житєву і творчу біографію Івана Франка.... Вони окремо привітали значних гостей на маніфестації, а саме: Аташе з питань култури при Посольстві Україні у Заґребі п. Ярослава Симонова, голову для координації української національної меншини у Р. Хорватії п. Віктора Філімана, представника Української національної меншини у Соборі Р. Хорватії п-і. Ларісу Уґлєшич, всіх присутніх представників українських товариств, свящинство, сестер Васіліянок, голову Національної Ради Української національної меншини у Сербії п. Мирослава Каленюка і секретаря п. Мирослава Гочака. По тім, до присутніх звирнулися найзначніші гості, а Аташе п. Сімонов вручив домашньому Товаристві Український прапор і кілька пар українських костюмів.... Далі програма так йшла: Український народний хор Товариства ″Іван Франко″ виконав святочну пісню Івана Франка ″Вічний револуціонер″. Др. Евгеній Пащенко викладав на тему ″Україна″. Мішаний народний хор і фольклорний ансамбль КПТ арас Шевченко″ з Кані-жі.Пісні з ЦД альбома ″Козоче, козаче″ і Чоловіча вокальна група ″Іван Франко″ з Хорвачанів. Фольклорний ансамбль КПТ Українців ″Карпати″ з Ліповляни. Український народний хор, оркестр і фольклорний ансамбль КПТ ″Україна″ з Славонського Броду. Український народний хор КПТ ″Іван Франко″ з Вуковару. Вокальна дівоча група ТПУК ″Коломийка″ з Сремської Митровиці.... Після цієї точки організатори іще раз подякували всім значним гостям і представникам товариств-учасників і вручили їм подяки і пам’ятні подарунки.... Культурна програма закінчена виступом фольклорного молодіжніго ансамблю ТПУК ″Коломийка″ з Сремської Митровиці.
Було очиведним, що організатори приступили до організації цієї маніфестації дуже серйозно, і можемо сказати, що ціла маніфестація мала відповідну вагу. Програма була поповнена пів на пів з піснями і танцями, і наше враження, що местицький рівень виконаного програму досить на доброму рівні.
По закінченні офіційної програми, спілкування продовжилося зараз тут на виході із закускою і освіжіючими напитками, а продовжилося у хотелі біля берегів ріки гарною вечерою. Господарів справді треба похвалити за щедре гостювання і виявом задоволення, що мали нас у себе в гостях. Як кажуть, кінець прикрашає цілу справу, а це був спів великого числа людей, з яких більшість знає як співаються наші українські старші і новіші пісні у супроводі досвідчених музикантів.
Коли зрозуміли, що час рушати до дому, нас іще чомусь тримало місце і нам було тяжко розлучатися із нашими дорогими знайомими, тобто приятелями, А коли на кінець пішли, ми понесли багато гарних вражень і задоєні оптимізмом, що наша справа буде іще довго живою на цих просторах.

Нема коментара:

Постави коментар