недеља, 12. мај 2013.

Регіональний огляд дитячих фольклорних ансамблів


     12. травня 2013 року, Сремська Митровиця, Висока школа струкових наук (Педагошка академія). Цьогорічний Регіональний огляд дитячих фольклорних ансамблів відбувся у Сремській Митровиці. Це було добре для нас бо не мусіли їхати десь інде, як це було у попередніх роках, а з другого боку дітям пропала нагода троха проїхатися і побачити якесь інше місто.
    Того дня до Сремської митровиці, на Регіональний огляд приїхало вісімнадцять дитячих ансамблів з цілого Срему а навіть і з Бачкої Планки. Огляд організувала Установа плекання культури «Срем». Регіональний огляд, це вже троха вищий рівень виконання хореографій на сцені. Було гарно і приємно дивитися як діти вміло танцюють і виконують свої завдання на сцені.
    Зал Високої школи був цілий час виповнений глядачами, які щидро нагороджували танцюристів оплесками.
    Дитячий фольклорний ансамбль Товариства плекання української культури «Коломийка» виконав танець «Козачок», хореографію Стефана Сем’яніва. Ансамбль музично супроводжував оркестр у керівництві Стефана Сем’яніва.










четвртак, 02. мај 2013.

Котилася писанка


Котилася писанка
Згори на долину,
Прикотилася рівненько
До нас у гостину!

Котилася, котилася і прикотилася до Сремської Мітровиці до ТПУК Колoмийка та до школи «Йован Попович» до групи дітей, які вивчають українську мову з елементами національної культури.



Писанка – це історичний символ України. Історія писанок сягає у далеке минуле. У передхристиянські часи вона була символом висняного розбудження природи , а з початком християнства її прийнято як знак Воскресної радости, любови і вічного життя. У кожній хаті на Великдень має бути хоч одна писанка, бо «на писанці твориться наша мальована молитва про злагоду і мир між людьми», як у книжці «Великдень» каже Ярослава Музиченко.



Кожен колір і кожен символ розписані на писанці мають своє значення. Червоний колір, на приклад, означає радість життя, любов; жовтий означає небесне світло, врожай; зелений означає життя; блакитний чистоту, здоров’я; чорний з білим означають пошану до поморлих.



Від символів на писанках можна намалювати сонце, хрест, вогонь, зорю, оленя, коня, зірку, квіти, дерево життя, гілки, дощ, воду, виноградну лозу, пташку, барана, рибу, церкву –  сплітаючи ці символи у малюнок на  писанці можна розказати казку- легенду-сторію.



Щоб ознайомитися з історією та значенням писанок у культурному та релігіному житті українців, та щоб оволодіти початковим знанням розписування, тобто перетворення звичайного яєчка у чудову писанку, зібралися члени Коломийки у недільний вечір 28 квітня 2013 р.  у приміщенні Товариства  і з допомогою Надії Ляхович, яка побуваючи у Україні ще далекого 1987 року стрінулася з цим процесом, запливли у води писанкарства.



 Із великим зацікавленням і запалом присутні послухали коротенький вступ, після якого обрежно і акуратно почали розписувати яєчка. Щоб краще відчути форму яєчка та «привчити» руку до рисування по ньому, зпочатку рисували олівцем, а
потім кістками – писальцями та воском.



У веселому настрої, з жартами і смохом, так як належеться коли готуються писанки на Великдень,  складалися кольори на яєчках за пор’ядком – від світліших до темніших і народжувалася для кожного окремо власна перша радість – перша писанка.



Цікаво , що на цьому першому уроці писанкарства були активні тільки жінки – чоловіки тільки збоку заглядали. Але, судячі по зацікавлених поглядах, виглядає, що на наступному уроці вони обов’язково візьмуть участь.



І в школі, між дітми, можна було відчути подібну зацікавленість і стараність. Перш трошки перелякані гарячим воском, незвичною формою яєчка для рисування, діти обережно присупали до розписування. А коли навчилися як треба орудувати зі свічкою, воском, писальцем, як тримати яєчко щоб було зручніше розмальовувати, як його ставити у баньку з фарбою, всі клопоти минулися. Точно, терпеливо і дуже завзято діти писали свої , для більшости, перші писанки, а коли була потрібна поміч тут для них були вчителька Славка Канюга, вчителька-гість Надія Ляхович і мама-помічниця Таня Налесник.



Писанки вийшли просто чудові! І у «Коломийці» і в школі.

 Але саме головне, що ці перші за чергою у історії «Коломийки» курси писанкарства принесли задоволення, радість, єдність і віру, що Воскреслий Христос пинесе нам любов, злагоду і мир Божий!

Хай воно так і станеться!
  
Надія Ляхович