петак, 18. септембар 2015.

Посол України відвідав «Коломийку»

     18 вересня у Сремській Митровиці. Сьогодні делгація Посольства України у складі Надзвичайний оповноважений посол України у Сербії Олександр Александрович, конзул Наталія Маркевич і секретар Богдан Кость побували на території регіону Срем. Вони були запрошені відвідати село Дівош а у повороті повернули до Сремської Митровиці. Найперше відвідали нашу грекокатолицьку церкву Вознесення Господнього і на кінець повернули і до приміщення Товариства плекання української культури «Коломийка».


    У приміщенні товариства «Коломийка» надзичайних і важних гостей дочекали члени Керівної ради Микола Ляхович, Ігор Курман, Стефан Семянів і Петро Ляхович. Після першої зустрічі і познайомлення настрій дуже шведко став дружнім. Його Екселенція Олександр Александрович дуже цікавився українцями Сремської Митровиці і товариством. Йім було цікаво слухати наші розповіді про наше щоденне життя, про нашу активність. Йім подобалося наше приміщення і всі знимки наших активістів ріжних генерації з ріжних виступів.
     Вже домовлялися між нами, що будемо частіше зустрічатися і більше дружити а по потребі помагати і підтримувати одні одних. Ми у розмові з послом Олександром Александровічем і членами делегації розмінялися думками на ріжні теми і в багатьох знайшли спільну мову.
    Я запросив Його Екселенцію Олександра Александровича дати заяву про те, як їм подобалося у Сремській Митровиці, які дальші плани і тп. Ось що Він сказав: «Коли я почув, дізнався що у Сремській Митровиці є вулиця Тараса Шевченка то я зрозумів, що я себе буду тут почувати дуже добре, що тут є наші люди, тут є українці. Я в тому перекрнався і мені дуже приємно зараз бути в клективі місцивої громади, яка мене і моїх колег дуже тепло приймає. Я знаю що як посол, я розумію, що на території Снрбії є українці, є русини, загалом блисько двадцяти-двацятипять тисяч людей. І Сремська Митровиця один з тих осередків, де є українці і русини, є грекокатолицька церква. Це дуже важливо тому що, ми знаємо це, і в Україні так є, що коло церкви гуртуються люди, гуртується громада, є обмін, є культура, є музичні колективи, і це прикрасно і тому, що у наш сучасний вік комунікація це найважливіша. Треба щоб люди між собою спілкувалися, українці з українцями і українці з сербами і тоді все буде в нас дуже добре. Я лише три місяці зараз у Сербії, буду намагатися відвідати також і інші райони, општини, цікаві міста. Я вже був в Новому Саді, там теж у нашій церкві, я вже їхав на південь,  в бік Чорногорії, теж проїхав ці місця. Я б із задовленням хотів ще подивитися тут монастирі на Фрушка Горі. Я ще там не був але обовязково відвідаю тому що як росповіли багато фресок були росписані саме українськими монахами з Київопечерської Лаври, з монастерів. Про це мало знають і серби тому що для них на жаль Україна то нібито Росія, чи нібито Радянський Союз, чи Царська Росія і моє завдання як посла теж полягає в тому, щоб розвіювати ці міфи, просто росповідати так як воно було насправді. Тобто і Сербія була під гнітом декількох імперій і Австроугорської і Турицької, навіть Югославія була як така велика держава в якій розчинялися культури різних народів. Так само і Україна була і під турками і поляками і під Московією. Вот, тому нам треба, як я буквально, вчора вийшло моє інтервю в газеті «Данас», який я якраз завершував словами, що і сербам і українцям треба струсити, чи змити цю пелюку цих імперій і це викоренити із себе цї імперські настрої і нам буде набагато лекше і ліпше пізнати один одного.»

     На кінці виголосили тосте, Посол Олександр побажав нам всього доброго, всяких успіхів а ми вітали дорогих гостей і дячкували, що знайшли троха часу і для нас, ми з тією зусріччю отримали нову наснагу працювати на збереженні нашої культури, віри а в тому і індентичності. 

Нема коментара:

Постави коментар