понедељак, 03. фебруар 2014.

Ювілеї у товаристві «Коломийка»

     2 лютого 2014 року, у Сремській Митровиці, у залі грекокатолицької церкви Вознесення Господнього.
     У житті людей постійно відзачуються якісь ювілеї. Так само і різні організації мають свої ювілеї, чи то дата свого засновання, чи якей великий успіх, чи якась значна подія.
     Як вже говоримо про ювілеї, то скажім, що у Товаристві плекання української культури «Коломийка» цього року сходяться кілька ювілеїв а саме: 35 років від засновання фольклорного ансамблю «Коломийка», 25 років від коли Микола Ляхович став мистецьким керівником і хореографом ансамблю і 11 років від реєсрування «Коломийки» товариством плекання української культури.
     Надії Ляхович прийшло на думку влаштувати відзначення 25 річниці керування Миколи Ляховича але так, щоб він не знав про це і щоб це для нього була цілковита несподіванка. Мало по мало вводили у організацію і інші члени товариства так що до кінця всі були ознайомлені і запрошені дати свій внесок у цій організації. Богдан Лукач зорганізував ветеранів, Софія Писанюк групу джерельних пісень, Таня Налесник і Стефан Семянів дітей. Домовилися зібрати гроші для подарунку а для подарунку Надія написала вірш у смислі як люди примножують отримані від Бога хисти.



 З нього виробили великий плакат, на якому поклали ще багато фотографій ансамблів «Коломийки» з різних виступів. Той плакат вклали у рам а з другого боку всі члени підписалися.

Крім того замовили великий торт, прикрашений дівочим вінком.
     У неділю, 2 лютого о пятій годині всі зійшлися до церковного залу і приготовилися, щоб зробити Миколі несподіванку. 

Всі принесли колачів, бісквітів і напитків. Надія і кілька інших жінок напекли колачиків у виді хлопців і дівчат у українських костюмах.
     Було вжите троха і хитрощів, щоб якось намовити і Миколу прийти, але щоб він не здогадався про що йдеться. У тій справі поміг трохи і о. Варґа, ніби закликав його прийти до парафії на якусь розмову.  Коли Микола мав вже зайти до залу у ньому загасили світло і всі сиділи тихо. Коли Микола відчинив двирі і зайшов, всі вигукнули «несподіванка» і засвітили світло.

 Микола, коли побачив скільки людей тут на нього чекали, не міг прийти до слів. І сльози покотилися по щоках.  Приступилося до вручення подарунків. Тоді вручили картину, колачі у виді танцюристів і квіти а найголовніше заспівали «Многая літа». Крім того і дівоча музична студія "Горлиці" заспівали одну нову пісню а при цім затанцювали хоровод, до якого прилучилися і старші.

     Тоді приготовили іще одну несподіванку, привезли до залу великий торт з фаєрверком. Аж після цього Микола знайшов сили і заспокоєння від хвилювання, щоб дещо і сказати. Він перше дуже дякував на цій несподіванці а в тім і говорив, як працювалося у минулому і як зараз працюється у товаристві. Він наголосив, що одна дуже важлива річ у товаристві є спілкування і товаришування між членами товариства.
     Я тепер не буду писати про біографію Миколи а хто хоче більше дізнатися про це, може прочитати на нашому блозі у споті http://dnukkolomejka.blogspot.com/2013/06/blog-post_1.html а також і http://dnukkolomejka.blogspot.com/p/blog-page_4876.html .




     Вечір проходила у гарному настрої, співали, танцювали, розмовляли, Всім було дуже приємно і що головне, набралися всі охоти до нових активностей і в тім додали охоти і Миколі ще довго працювати як це робив і минулих 25 років.









Нема коментара:

Постави коментар