четвртак, 02. мај 2013.

Котилася писанка


Котилася писанка
Згори на долину,
Прикотилася рівненько
До нас у гостину!

Котилася, котилася і прикотилася до Сремської Мітровиці до ТПУК Колoмийка та до школи «Йован Попович» до групи дітей, які вивчають українську мову з елементами національної культури.



Писанка – це історичний символ України. Історія писанок сягає у далеке минуле. У передхристиянські часи вона була символом висняного розбудження природи , а з початком християнства її прийнято як знак Воскресної радости, любови і вічного життя. У кожній хаті на Великдень має бути хоч одна писанка, бо «на писанці твориться наша мальована молитва про злагоду і мир між людьми», як у книжці «Великдень» каже Ярослава Музиченко.



Кожен колір і кожен символ розписані на писанці мають своє значення. Червоний колір, на приклад, означає радість життя, любов; жовтий означає небесне світло, врожай; зелений означає життя; блакитний чистоту, здоров’я; чорний з білим означають пошану до поморлих.



Від символів на писанках можна намалювати сонце, хрест, вогонь, зорю, оленя, коня, зірку, квіти, дерево життя, гілки, дощ, воду, виноградну лозу, пташку, барана, рибу, церкву –  сплітаючи ці символи у малюнок на  писанці можна розказати казку- легенду-сторію.



Щоб ознайомитися з історією та значенням писанок у культурному та релігіному житті українців, та щоб оволодіти початковим знанням розписування, тобто перетворення звичайного яєчка у чудову писанку, зібралися члени Коломийки у недільний вечір 28 квітня 2013 р.  у приміщенні Товариства  і з допомогою Надії Ляхович, яка побуваючи у Україні ще далекого 1987 року стрінулася з цим процесом, запливли у води писанкарства.



 Із великим зацікавленням і запалом присутні послухали коротенький вступ, після якого обрежно і акуратно почали розписувати яєчка. Щоб краще відчути форму яєчка та «привчити» руку до рисування по ньому, зпочатку рисували олівцем, а
потім кістками – писальцями та воском.



У веселому настрої, з жартами і смохом, так як належеться коли готуються писанки на Великдень,  складалися кольори на яєчках за пор’ядком – від світліших до темніших і народжувалася для кожного окремо власна перша радість – перша писанка.



Цікаво , що на цьому першому уроці писанкарства були активні тільки жінки – чоловіки тільки збоку заглядали. Але, судячі по зацікавлених поглядах, виглядає, що на наступному уроці вони обов’язково візьмуть участь.



І в школі, між дітми, можна було відчути подібну зацікавленість і стараність. Перш трошки перелякані гарячим воском, незвичною формою яєчка для рисування, діти обережно присупали до розписування. А коли навчилися як треба орудувати зі свічкою, воском, писальцем, як тримати яєчко щоб було зручніше розмальовувати, як його ставити у баньку з фарбою, всі клопоти минулися. Точно, терпеливо і дуже завзято діти писали свої , для більшости, перші писанки, а коли була потрібна поміч тут для них були вчителька Славка Канюга, вчителька-гість Надія Ляхович і мама-помічниця Таня Налесник.



Писанки вийшли просто чудові! І у «Коломийці» і в школі.

 Але саме головне, що ці перші за чергою у історії «Коломийки» курси писанкарства принесли задоволення, радість, єдність і віру, що Воскреслий Христос пинесе нам любов, злагоду і мир Божий!

Хай воно так і станеться!
  
Надія Ляхович

Нема коментара:

Постави коментар