Загальний вступ
За видавцяПетро Ляхович
Редакція
Петро Ляхович
Іван Терлюк
Технічне оформлення
Петро Ляхович
Видавець: Товариство "Коломийка"
Сремська Митровиця
ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО
2004 року сповнилося 25 років від того часу, коли невеличка група української молоді, натхненна перебуванням на молодіжних таборуваннях, вирішила зробити і "в своїй хаті" перші кроки на національній ниві. Була це осінь 1979 року, коли молодий ентузіаст Михайло Ляхович, тоді студент Академії мистецтв і новий член танцювального гуртка КМТ ім. Максима Горького з Нового Саду очолив українську молодь Сремської Митровиці та Лачарку, з метою зорганізувати танцювально-музичний гурток. Був це час, коли у Воєводині все українське занепадало або згасало, а ось тут, не визнаючи "об‘єктивні труднощі" - народжувалось і розквітало.
Умов для створення самостійного товариства не було, але наші аматори знайшли притулок і повне розуміння при міському Будинку молоді. І українська молодь все більше й масовіше брaласая до праці, а рівночасно заохочували і старших. І зростав цей наш гурток, якого, за назвою нашого найпопулярнішого танцю, названо "Коломийка". І виріс він до найвищого рівня мистецького виконання українських народних пісень і танців на багатьох фестивалях і оглядах.
На жаль, один з останніх виступів був 1990 року на урочистому відзначенні 100-річчя переселення українців з галицьких просторів до Боснії, після чого праця стала неможливою.
Працю і традиції "Коломийки", на цей раз як Товариства, відновлено з намаганням продовжити перерваний хід вперед.
Ця публікація видається з метою згадати всіх тих, які 25 років тому починали і тих, які сміло продовжують афірмацію краси української культури та збереження своєї національної ідентичності.
2004 року сповнилося 25 років від того часу, коли невеличка група української молоді, натхненна перебуванням на молодіжних таборуваннях, вирішила зробити і "в своїй хаті" перші кроки на національній ниві. Була це осінь 1979 року, коли молодий ентузіаст Михайло Ляхович, тоді студент Академії мистецтв і новий член танцювального гуртка КМТ ім. Максима Горького з Нового Саду очолив українську молодь Сремської Митровиці та Лачарку, з метою зорганізувати танцювально-музичний гурток. Був це час, коли у Воєводині все українське занепадало або згасало, а ось тут, не визнаючи "об‘єктивні труднощі" - народжувалось і розквітало.
Умов для створення самостійного товариства не було, але наші аматори знайшли притулок і повне розуміння при міському Будинку молоді. І українська молодь все більше й масовіше брaласая до праці, а рівночасно заохочували і старших. І зростав цей наш гурток, якого, за назвою нашого найпопулярнішого танцю, названо "Коломийка". І виріс він до найвищого рівня мистецького виконання українських народних пісень і танців на багатьох фестивалях і оглядах.
На жаль, один з останніх виступів був 1990 року на урочистому відзначенні 100-річчя переселення українців з галицьких просторів до Боснії, після чого праця стала неможливою.
Працю і традиції "Коломийки", на цей раз як Товариства, відновлено з намаганням продовжити перерваний хід вперед.
Ця публікація видається з метою згадати всіх тих, які 25 років тому починали і тих, які сміло продовжують афірмацію краси української культури та збереження своєї національної ідентичності.
Нема коментара:
Постави коментар