«Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень. Цього дня воскрес Ісус Христос. До свята готуються заздалегідь. Кожен день останнього тижня перед Великоднем пов'язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа.
Великдень – радісне свято воскресіння природи, стало за своєю християнською ідеєю святом загального всепрощення й загальної любові. Три дні Великодня радіє все на небесах і на землі. В ці дні відкривається небо, і якщо у людини чисті помисли, наміри, то Бог неодмінно почує їх і допоможе здійснити. Так мовиться у давньому повір'ї. І нехай торжествує над світом заповіт, який залишив людству воскреслий Христос – заповіт любові.»
Так само і в грекокатолицькій церкві Вознесення Господнього у Сремській Митровиці парафіяни з окремою увагою приготовляються до цього великого християнського празника – Великодня. Парафіяни очишчають постом тіло а душу присутністю на Богослужіннях та приступанням до святих тайн Сповіді та Святого Причастія. У страсному тижні Богослужіння починаються вже в четвер читаннями Ісусових страстей, у п’ятницю покладанням Плащаниці у гріб, у суботу також служаться Вечірні молитви. Парафіяни відвідують у ті дні церкву, моляться біля Ісусового гробу.
У нашій парафії є вже традиційним звичаєм, щоб молоді хлопці сторожили біля Ісусового горбу з п’ятниці, після покладання Плащаниці аж до Великодної Утрені. Вони бувають вбрані у українські народні костюми. Це є справді гарний звичай, якого і цього року здійснювала велика група хлопців з товариства «Коломийка».
В ті дні перебираються власні доми а з окремою увагою церква і церковне подвір’я. Всі бажають, щоб Великдень перейшов якнайкраще. Найбільш святочною частиною Великоднє Утреня, в якому славиться восресення Ісуса Христа, звонять дзвони, посвячуються кошики з смачними стравами. Краса і великозначність цього обряду у парафін викликають підвищення духовних почувань.
На сьогоднішній Великодній Утрені було гарне число людей, принесли багато кошиків зі стравами на посвячення, яке відбулося на кінці Служби Божої. Після того відбулося Мировання.
На церковному подвір’ї люди віталися з гарним великоднем привітом «Христос воскрес! – Воістину воскрес!». Запах смачних страв розширювався з кошиків, покретих українськими вишиванками. Не дуже спішили додому снідати, хоч всі перейшли через виснажливий піст, а користалися нагодою іще хоч троха поспілкувати між собою.
Нема коментара:
Постави коментар