Відбулася «Святочна академія» з нагоди відзначення 30-ої річниці від засновання «Коломийки»
Цей цілий рік вважається для Товариства плекання української культури «Коломийка» з Сремської Митровиці ювілейним. Все якось виходить, що саме товариство цього року приготовлялося для важніших виступів з більшою відповідальністю і охотою, щоб цей рік справді зробити ювілейним. На черговому Општинському огляді фольклору виступилося добре приготованими з хореографією «Чабанські ігри», на якій хореограф Микола Ляхович поробив з особистою увагою і приготовив старший танцювальний ансамбль, щоб чим краще виконав цю хореографію. Оцінки журі були позитивними, що повторилося і на Регіональному огляді фольклору. По перший раз у історії існування «Коломийки» виборолася можливість виступити на Крайовому огляді дитячих ансамблів фольклору. У сильній конкуренції, коли виступило шіснадцять добре прготованих ансамблів, ансамбль «Коломийки» в нічому не був гірший від інших і на кінці отримав срібну медаль.Надзвичайний успіх, якій в майбутньому буде давати «Коломийці» ще кращі прекмети.
Для Фестивалю української культури «Калина», який відбувався у Вербасі, «Коломийка» знову приготовилася дуже добре і виступила з повноцінною програмою, з два прикрасні танці і три добре приготовані пісні. Ніхто не завадив, що «Коломийка» була найкращою.
З самими заходами відзначення цього значного ювілею приступилося у ансамблі дуже серйозно. На одному засіданні Керівної ради Товариства обраний голова Петро Ляхович Організаційної ради для відзначення 30-ої річниці від засновання «Коломийки». На наступному засіданні до оргради увійшли ще Анна Ляхович, Микола Ляхович, Іван Ґреґус, Іван Ворінський, Ігор Курман, Еміл Ляхович, Йосип Кравець і Софія Писанюк. Одним з перших рішень було, що відзначення значної річниці буде у два заходи. Перший буде «Святочна академія» у серпні а на осінь «Святочний концерт». Причина того, бо багато чого мусілося зказати про «Коломийку», багато чого вона має показати зі своєї культурної спадщини.
У суботу, 22 серня 2009 року, о 19 годині , у Музеї Срему почалася «Святочна академія». У великому залі, який був прикрашений українськими кольорами, українськими прикметами, зібралися значні гості, приятелі, шанувальники української культури і «Коломийки».
Програми почалася піснею, яка перший раз виконана у своєму існуванні. Це пісня «Співай, «Коломийко», співай», яку спеціяльно для «Коломийки» компонував Василь Демченко з Бучачу, Україна. Вийшла на сцену Мішана вокальна група «Коломийки» з керівником Богданом Лукачем і зазвучала святочна пісня Товариства і зараз додала Академії святочний одяг.
До присутніх звернулися ведучі Петро Ляхович на українській і Фетько Канюга на сербській мові. Вони привітали присутню громаду, пояснили їй що це за маніфестація, представили виконану пісню а далі дали слово голові Керівної ради «Коломийки» Анні Ляхович. Голова товариства привітала всіх гостей, яких було значне число: представника Крайового секретаріату культури п. Мужіку Тот Золтана, представника Крайового секретаріату правління, регламентів і національних меншин п. Мато Грозніца, виконувача обов’язку Посла України у Р. Сербія п. Олександра Кириченка, придставника міського уряду, заступника голови Міскої скупштини п. Зорана Міщевича, придставників Національної ради українців Сербії пп. Бориса Небесного, Слава Микитишина, Василя Дацишина, придставника міського уряду, історика др Ненада Лемаіча, діректора Установи плекання культури Срем п-і Зоріцу Міщевич, заступника діректора Музею Срему п. Павла Поповича, придставницю міської бібліотеки ім. Глігоріє Возаревич, головного редактора і діректора україномовної газети «Рідне слово» п. Євгена Кулебу, придставника телебачення «Сремска телевізія» мр Сладяну Міленкович, діректора міської газети «Сремске новіне» п. Драгана Джорджевича, мр Жівка Попова, рецензента, редактора україномовної газети «Наша газета» з Загребу п. Олексу Павлешин, голову Товариства української мови, літератури і культури «Просвіта» п. Мирослава Гочака, пароха грекокатолицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці о. Зеновія Вовка і сс. Служибниць з Кули. Голова Анна Ляхович у дальшій розмові пригадала про найзначніші успіхи «Коломийки» протягом років і які види української культури Товариство плекає у поточний час.
У дальшій програмі видучі запрошували значних гостей взяти слово і звирнутися до шановної громади. Говорили: Придставник міського уряду п. Зоран Міщевич, придставник Крайового секретаріяту культури п. Мужіка Тот Золтан, придставник Крайового секретаріяту правління, регламентів і національних меншин, заступник секретаріяту п. Мато Грозніца, заступник Посла України у Р. Сербія п. Олександр Кириченко.
Після цих промов, в яких всі гратулювали «Коломийкі» великий ювілей і бажали, щоб вона жила іще багато років та так успішно продовжила плекати українську культуру, видучі запросили Надію Ляхович, особу яка пам’ятає обставини, як засновувалася «Коломийка» і що до того привело. Надія у дуже цікавій розповіді розказала як жилося і як плекалася українська культура іще кілька років перед засновуванням, як робилися забави у приватних подвір’ях українських родин. Розповіла вона як почалися перші дні танцювального гуртка і як вона пізніше їхала на Україну на курси української мови і як звідтам принесла гільку калини. Надія ту гілку калини засадила у батьківському подвір’ї і вона і сьогодні там росте.Пізніше, коли Михайло і Надія Ляхович подалися у далекий світ, зродилася пісня «Калино, калино», яку Михайло написав у спогадах на ту калину у батьківському подвір’ї. Надія здогадала, що саме та пісня є сьогодні святочною піснею Фестивалю української культури «Калина». Надія запросила на сцену свою приятельку Соню Мілошевич і дівочу вокальну групу «Коломийки», щоб відспівати цю пісню так від душі. І справді пісня зазвучала із дна душі і це був найзворушливіший момент цілої академії. Спів цієї групи до кінця підтримали всі у залі.
Після цієї прикрасної точки, слово дістали історики м- Борис Небесний і д-р Ненад Лемаіч. Вони росповіли, кожний зі свого аспекту про історичні обставини у яких жила і яких пережила «Коломийка». Ненад спімнув свої спогади на перший виступ «Коломийки» у Сремській Митровиці, коли всі зрозуміли, яка культурна вартість народилася у місті.
Іще говорили: голова ради для культури у Національній раді українців Сербії п. Славко Микитишин, діректор газети «Сремске новіне» п. Драган Джорджевич і придставники Музею Срему і міської бібліотеки ім. Глігоріє Возаревич.
З тим перша тачка була вичирпана і ведучі наявили Групу співаків джерельних пісень і запросили її вийти на сцену і заспівати одну пісню, щоб пригадати присутнім як вони звучать у виконанні цієї групи.
І як це буває в подібних нагодах і ми хотіли подякувати нашим приятелям, або краще сказати всім інституціям, які багато разів знайшлися нам у пригоді і підтримали «Коломийку», коли це їй було потрібно: Секретаріяту культури Автономного краю Воєводини, Секретаріяту регламентів, правління і національних меншин Автономного краю Воєводини, Општині Сремської Митровиці, Національній раді української національної меншин Сербії, Міському уряду освіти, культури і спорту, Установі плекання культури Срем, Музей Срему, Біліотека ім. Глігоріє Возаревич, Театру ім. Добріца Мілутінович, Культурному центрі „Сірміумарт“, Початковій школі ім. Йован Попович, Телебаченні „Сремська телевізія“, Газеті „Сремске Новіне“, Газеті „ М новіне“, Українській газеті „Рідне слово“.
Перейшлося на другу точку у якій пояснили які книжки видані до цього часу, яких автори члени «Коломийки»: 1990 року „У мене жіноче серце“ Надії Ляхович, 1993 року „Хресна дорога українців Боснії“ Михайла Ляховича, 1997 року збірка народних пісень Михайла Ляховича „Народні пісні українців Боснії, Хорватії і Воєводини“, 2005 року „Коломийка 25 – монографія товариства“ Івана Терлюка і Петра Ляховича, 2007 року „Мандри“ Михайла Ляховича, 2008 року „Монографія сім’ї Ляхович“ Петра Ляховича і ось тепер перед нами зовсім нове видання „50 Вісників Коломийки“ Петра Ляховича.
Про цю найновішу, яка видана з нагоди відзначення 30 річного існування „Коломийки“, говорив м-р Жівко Попов, людина яка дуже шанована у Сремській Митровиці, чіє слово дуже шанується, людина яка цікавиться русинською і українською культурами і ми можемо пишатися тим , що він тут нам говорив. Він дуже гарними словами презентував книжку, звернувся на найцікавіші фрагменти у ній і додав кілька слів про автора. Пізніше у жартах питали нас чи ми його підкупили, щоб так гарно говорив про нас.
До того іще забажав сказати кілька слів з вітаннями „Коломийці“ з ювілеєм і редактор україномовної газети „Наша газета“ з Загребу п. Олекса Павлешин. Він подарував товаристві кілька своїх книжок „Розповіді баби Зосі“, якої він автор і кілька компактних дісків.
Видучі закінчили програму словами: Так ми прийшли до осьтаньої точки цього вечора.На кінці іще подивіться на виставку на якій виложено багато грамот і подяк, яких «Коломийка» отримала протягом минулих років, також знимки з ріжніх часів діяльності. Все те прикрашують роботи нашої Вишивальної секції. Хочемо ще пригадати, що на осінь наше товариство влаштує Святочний концерт, на якому всі наші члени покажуть свої осягнення на полі танцю, пісні, музики, деклямування тощо...Всім дякуємо, хто сьогодні тут з нами і допобачення на нашому Святочному концерті.
Всіх почесних гостей поведено до залу грекокатолицької церкви Вознесення Господнього на вечерю. Гостей у гарно прибраному залі послужували члени «Коломийки». Голова товариства Анна Ляхович піднисла чашу на подяку гостям, що звеличали цей ювілей а парох о. Зеновій Вовк провів молитву.
І на кінці треба сказати, що всі від серця гратулювали «Коломийці» на так добре організованій Святочній академії і дякували на щиросердечності, яку тут відчули. Всі питалися коли буде Святочний концерт, щоб обов’язково прийти.
Сремська Митровица, 24 снрпня 2009 р. Петро Ляхович
.JPG)
.JPG)
Вже кілька років за чергою Товариство плекання української культури «Коломийка» з Сремської Митровиці на кінці року організує Річний концерт. Цьогорічний річний концерт відбувся 13 грудня у міському театрі ім. Добріца Мілутінович. Того дня у Сремській Митровиці погода була несприятлива, йшов дощ і дув холодний вітер, але це не завадило, щоб глядачів назбиралось повний зал театру. За сценою було повно дітей і старших, всіх разом понад сімдесять учасників разом з тими, які старалися про порядок, щоб усе вийшло як найкраще. 
