18 вересня у Сремській
Митровиці. Сьогодні делгація Посольства України у складі Надзвичайний
оповноважений посол України у Сербії Олександр Александрович, конзул Наталія
Маркевич і секретар Богдан Кость побували на території регіону Срем. Вони були
запрошені відвідати село Дівош а у повороті повернули до Сремської Митровиці.
Найперше відвідали нашу грекокатолицьку церкву Вознесення Господнього і на
кінець повернули і до приміщення Товариства плекання української культури «Коломийка».
У приміщенні товариства «Коломийка»
надзичайних і важних гостей дочекали члени Керівної ради Микола Ляхович, Ігор
Курман, Стефан Семянів і Петро Ляхович. Після першої зустрічі і познайомлення
настрій дуже шведко став дружнім. Його Екселенція Олександр Александрович дуже
цікавився українцями Сремської Митровиці і товариством. Йім було цікаво слухати
наші розповіді про наше щоденне життя, про нашу активність. Йім подобалося наше
приміщення і всі знимки наших активістів ріжних генерації з ріжних виступів.
Вже домовлялися між нами, що
будемо частіше зустрічатися і більше дружити а по потребі помагати і
підтримувати одні одних. Ми у розмові з послом Олександром Александровічем і членами
делегації розмінялися думками на ріжні теми і в багатьох знайшли спільну мову.
Я запросив Його Екселенцію
Олександра Александровича дати заяву про те, як їм подобалося у Сремській
Митровиці, які дальші плани і тп. Ось що Він сказав: «Коли я почув, дізнався що
у Сремській Митровиці є вулиця Тараса Шевченка то я зрозумів, що я себе буду
тут почувати дуже добре, що тут є наші люди, тут є українці. Я в тому
перекрнався і мені дуже приємно зараз бути в клективі місцивої громади, яка
мене і моїх колег дуже тепло приймає. Я знаю що як посол, я розумію, що на
території Снрбії є українці, є русини, загалом блисько двадцяти-двацятипять
тисяч людей. І Сремська Митровиця один з тих осередків, де є українці і русини,
є грекокатолицька церква. Це дуже важливо тому що, ми знаємо це, і в Україні
так є, що коло церкви гуртуються люди, гуртується громада, є обмін, є культура,
є музичні колективи, і це прикрасно і тому, що у наш сучасний вік комунікація
це найважливіша. Треба щоб люди між собою спілкувалися, українці з українцями і
українці з сербами і тоді все буде в нас дуже добре. Я лише три місяці зараз у
Сербії, буду намагатися відвідати також і інші райони, општини, цікаві міста. Я
вже був в Новому Саді, там теж у нашій церкві, я вже їхав на південь, в бік Чорногорії, теж проїхав ці місця. Я б із
задовленням хотів ще подивитися тут монастирі на Фрушка Горі. Я ще там не був
але обовязково відвідаю тому що як росповіли багато фресок були росписані саме
українськими монахами з Київопечерської Лаври, з монастерів. Про це мало знають
і серби тому що для них на жаль Україна то нібито Росія, чи нібито Радянський
Союз, чи Царська Росія і моє завдання як посла теж полягає в тому, щоб
розвіювати ці міфи, просто росповідати так як воно було насправді. Тобто і
Сербія була під гнітом декількох імперій і Австроугорської і Турицької, навіть
Югославія була як така велика держава в якій розчинялися культури різних
народів. Так само і Україна була і під турками і поляками і під Московією. Вот,
тому нам треба, як я буквально, вчора вийшло моє інтервю в газеті «Данас», який
я якраз завершував словами, що і сербам і українцям треба струсити, чи змити цю
пелюку цих імперій і це викоренити із себе цї імперські настрої і нам буде
набагато лекше і ліпше пізнати один одного.»
На кінці виголосили тосте, Посол
Олександр побажав нам всього доброго, всяких успіхів а ми вітали дорогих гостей
і дячкували, що знайшли троха часу і для нас, ми з тією зусріччю отримали нову
наснагу працювати на збереженні нашої культури, віри а в тому і індентичності.
Нема коментара:
Постави коментар