23 лютого 2014 року у
грекокатолицькій церкві Вознесіння Господнього у Сремській Митровиці.
Дав Бог, щоб ситуація у Україні
вже йшла на краще і що минули найгірші дні у останні роки, рахуючи час від ІІ
Світової війни. Протягом трьох місяців нарід України відстоював свої права на
мирних протестах на Майдані незалежності у Києві. Але ворог народу ніяк не
хотів попуститися на народні вимоги але взялися до зброї і надумали силою
розігнати свій власний нарід. Коли і самий нарід зрозумів, що верхушка країни
на чолі з презідентом не попустить ніяк а навпаки спробує пристосувати силу, то
і самі краще організувалися, стварили сотні самооборони, щоб не допустити
силовикам рознігнати їх як овець. Головний натиск спеціалістів відбувався 18,
19, і 20 лютого, коли міліція вживала вогнепальну зброю і вбивала людей. За
офіційними даними у тих днях загилуло 82 особи. І хоч всюди забеті і поранені люди
падали, нарід не попустився але продовжував стояти. У тих страшних часах лунали
церковні співи і милитви зі сцени.
Про ці події можна інформуватися
з інших джерел. Українці Сремської Митровиці весь час переживали за своїх
братів і сестер у Україні. Тому керівники товариства «Коломийка» з Сремської
Митровиці домовилися з парохом грекокатолицької церкви Вознесіння Господнього у
Сремській Митровиці о. Владиславом Варга, щоб відслужити панахиду за погеблих
героїв і за краще майбутнє українського народу.
Отець Варга виголосив гарну
проповідь сказавши, що ці люди загебли у боротьбі за волю України, за віру за
краще майбутнє народу.
За той час вірні і члени «Коломийки» тримали у руках
запалені свічки.
Дай Боже, щоб такого вже ніколи
не було і, щоб вже ніхто більше не осмілевся принижувати український нарід, який
дозрів до того щоб сам вирішував свою долю з помічню сильної віри у Бога.
Нема коментара:
Постави коментар