2 лютого 2014 року, у Сремській
Митровиці, у залі грекокатолицької церкви Вознесення Господнього.
У житті людей постійно
відзачуються якісь ювілеї. Так само і різні організації мають свої ювілеї, чи
то дата свого засновання, чи якей великий успіх, чи якась значна подія.
Як вже говоримо про ювілеї, то
скажім, що у Товаристві плекання української культури «Коломийка» цього року
сходяться кілька ювілеїв а саме: 35 років від засновання фольклорного ансамблю «Коломийка»,
25 років від коли Микола Ляхович став мистецьким керівником і хореографом
ансамблю і 11 років від реєсрування «Коломийки» товариством плекання
української культури.
Надії Ляхович прийшло на думку
влаштувати відзначення 25 річниці керування Миколи Ляховича але так, щоб він не
знав про це і щоб це для нього була цілковита несподіванка. Мало по мало
вводили у організацію і інші члени товариства так що до кінця всі були
ознайомлені і запрошені дати свій внесок у цій організації. Богдан Лукач зорганізував ветеранів, Софія Писанюк групу джерельних пісень, Таня Налесник і Стефан Семянів дітей. Домовилися зібрати гроші для подарунку а для подарунку Надія написала вірш у смислі як люди
примножують отримані від Бога хисти.
З нього виробили великий плакат, на якому
поклали ще багато фотографій ансамблів «Коломийки» з різних виступів. Той
плакат вклали у рам а з другого боку всі члени підписалися.
Крім того замовили великий торт, прикрашений дівочим вінком.
Крім того замовили великий торт, прикрашений дівочим вінком.
У неділю, 2 лютого о пятій
годині всі зійшлися до церковного залу і приготовилися, щоб зробити Миколі
несподіванку.
Всі принесли колачів, бісквітів і напитків. Надія і кілька інших жінок напекли колачиків у виді хлопців і дівчат у українських костюмах.
Всі принесли колачів, бісквітів і напитків. Надія і кілька інших жінок напекли колачиків у виді хлопців і дівчат у українських костюмах.
Було вжите троха і хитрощів, щоб
якось намовити і Миколу прийти, але щоб він не здогадався про що йдеться. У
тій справі поміг трохи і о. Варґа, ніби закликав його прийти до парафії на
якусь розмову. Коли Микола мав вже зайти
до залу у ньому загасили світло і всі сиділи тихо. Коли Микола відчинив двирі і
зайшов, всі вигукнули «несподіванка» і засвітили світло.
Микола, коли побачив скільки людей тут на нього чекали, не міг прийти до слів. І сльози покотилися по щоках. Приступилося до вручення подарунків. Тоді вручили картину, колачі у виді танцюристів і квіти а найголовніше заспівали «Многая літа». Крім того і дівоча музична студія "Горлиці" заспівали одну нову пісню а при цім затанцювали хоровод, до якого прилучилися і старші.
Микола, коли побачив скільки людей тут на нього чекали, не міг прийти до слів. І сльози покотилися по щоках. Приступилося до вручення подарунків. Тоді вручили картину, колачі у виді танцюристів і квіти а найголовніше заспівали «Многая літа». Крім того і дівоча музична студія "Горлиці" заспівали одну нову пісню а при цім затанцювали хоровод, до якого прилучилися і старші.
Тоді приготовили іще одну несподіванку, привезли до залу великий торт з фаєрверком. Аж після цього Микола знайшов сили і заспокоєння від хвилювання, щоб дещо і сказати. Він перше дуже дякував на цій несподіванці а в тім і говорив, як працювалося у минулому і як зараз працюється у товаристві. Він наголосив, що одна дуже важлива річ у товаристві є спілкування і товаришування між членами товариства.
Я тепер не буду писати про біографію
Миколи а хто хоче більше дізнатися про це, може прочитати на нашому блозі у
споті http://dnukkolomejka.blogspot.com/2013/06/blog-post_1.html
а також і http://dnukkolomejka.blogspot.com/p/blog-page_4876.html
.
Нема коментара:
Постави коментар