Микола Ляхович нагороджений грамотою Української Національної Ради

     19 травня 2013 року у Новому Саді.

     Як сповістила на телепередачі РТВ «Українські обрії» а потім писала і газета «Рідне слово», Микола Ляхович, хореограф, мистецький керівник і тимчасовий голова Керівної ради товариства «Коломийка» нагороджений грамотою Української Національної Ради за досягнення в сфері культури і внесок у зміцнення і популярізацію української культури і традицій та збереження національної ідентичності української спільноти в Республіці Сербія.

   Микола Ляхович активний у плеканні української культури з самого засновання Фольклорного ансамблю „Коломийка“ 1979 року. На початку був танцюристом а також запрошував і інших молодих до ансамблю. 1989 року стає керівником ансамблю. У тяжкому воєному часі старався знову порушити діяльність ансамблю.

    2003 року, коли зібрав гарне число малих дітей – початківців, починається етап успішної праці, окремо, що ансамбль став товариством. Масовий дитячий фольклорний ансамбль своєю упертою працею і умінням переробив у сильний молодіжний ансамбль, який своїми виступами не гірший професійних ансамблів. Працюючи наполегливо, старався відробляти всі потрібні дії і пристосовувати приналежні аспекти для успішної і вірогідньої презентації українського фольклору. Тимчасово ініціює виробок великого числа дитячих а пізніше і молодіжних  костюмів, засновує молодіжний і дитячий оркестри, засновує дівочу вокальну групу, засновує ансамбль ветеранів, який з часом перетворився у якісну Мішану вокальну групу.

    Щоб чим краще передати свої знання своїм вихованцям і сам був два рази на Україні на вдосконалюванні хореографічних умінь.

     Найбільшим успіхом Миколи Ляхович що привів дитячий фольклорний ансамбль на Крайовий огляд Воєводини, де отримали друге місце. Безперично, і його заслуга, що Мішана вокальна група також дісталася до Крайового огляду традицій, де отримала грамоту за відмінне виконування українських пісень. Товариство „Коломийка“ 2009 року нагороджена Плакетою міста Сремська Митровиця як найуспішніший колектив у місті. Конечно, жодний колектив не здатний отримати такі визнання коли б ним не керував ним фахавий і присвячений містецький керівник.

    Одночасно з тими всіми активностями ангажувався і для церковних представлінь, призберування дітей для літніх шкіл україністики, організування балів і омасовлення товариства через різні спілкування і введення дружніх відносин між членами товариства.

1981 року. Молода «Коломийка». Микола ззаду найвишчий.

2004 року Танцювальний ансамбль ″Коломийки″. Микола Ляхович перший у горішньому ряду ліворуч.

2007 року. «Коломийка» на 4. Вестивалі «Калина» у Новому Саді. Микола перший праворуч.

2010 року. Річний концерт «Коломийки» і голова Микола Ляхович.

Група співаків джерельних пісень «Коломийка» нагороджена грамотою Української Національної Ради

     Як сповістила на телепередачі РТВ «Українські обрії» а потім писала і газета «Рідне слово», Група співаків джерельних пісень «Коломийка» нагороджена грамотою Української Національної Ради за досягнення в сфері культури і внесок у зміцнення і популярізацію української культури і традицій та збереження національної ідентичності української спільноти в Республіці Сербія.

     Ця група почала діяти того ж самого року коли у Сремській Митровиці засновано ансамбль «Коломийка».  Ініціятором засновання групи і її перший керівник був Михайло Ляхович а на гармонії супроводжував Ярослав Причепа.

1980 року. Група співаків джерельних пісень «Коломийка» перший раз на Фестивалі «Червона ружа»: Володимир Причепа, Василь Стефанюк, Штефан Причепа, Йосиф Сем’янів, Михайло Ляхович, Ярослав Причепа, Марія Ляхович, Марися Сем’янів, Марія Ільчишин, Марія Бреницька, Надія Ляхович.

1988 року. Група співаків джерельних пісень: Галька Кравець, Нада Шевчук, Маріца Бреницька, Марія Ільчишин, Мірися Сем’янів, Марія Ляхович, Василь Сем’янів, Іван Тарадайко, Славко Ребачек, Марян Шевчук, Славко Ільчишин,

1989 року. Група співаків джерельних пісень.

2008 року. Група співаків джерельних пісень «Коломийка»: Петро Ляхович, Ганя Шевчук, Марія Балацька, Йосиф Кравець, Софія Писанюк, , Стефан Сенешин, Славка Басіщук, Петро Мельник, Марія Ільчишин, Славко Ільчишин, Олена Іванович, Владо Дерень, Галька Кравець і Нада Дерень.

2012 року. Група співаків джерельних пісень «Коломийка». Славка Басіщук, Ганя Шевчук, Йосип Кравець, Стефан Сенешин, Владо Дерень, Стефан Кривошия, Ання Капроцька, Славко Ільчишин, Марія Ільчишин, Олена Іванович, Надія Дерень, Марія Балацька, Софія Писанюк, Емілія Петрович, Катарина Журовська і Петро Ляхович.

Регіональний огляд дитячих фольклорних ансамблів

     12. травня 2013 року, Сремська Митровиця, Висока школа струкових наук (Педагошка академія). Цьогорічний Регіональний огляд дитячих фольклорних ансамблів відбувся у Сремській Митровиці. Це було добре для нас бо не мусіли їхати десь інде, як це було у попередніх роках, а з другого боку дітям пропала нагода троха проїхатися і побачити якесь інше місто.

    Того дня до Сремської митровиці, на Регіональний огляд приїхало вісімнадцять дитячих ансамблів з цілого Срему а навіть і з Бачкої Планки. Огляд організувала Установа плекання культури «Срем». Регіональний огляд, це вже троха вищий рівень виконання хореографій на сцені. Було гарно і приємно дивитися як діти вміло танцюють і виконують свої завдання на сцені.

    Зал Високої школи був цілий час виповнений глядачами, які щидро нагороджували танцюристів оплесками.

    Дитячий фольклорний ансамбль Товариства плекання української культури «Коломийка» виконав танець «Козачок», хореографію Стефана Сем’яніва. Ансамбль музично супроводжував оркестр у керівництві Стефана Сем’яніва.

Котилася писанка

“Котилася писанка

Згори на долину,

Прикотилася рівненько

До нас у гостину!”

Котилася, котилася і прикотилася до Сремської Мітровиці до ТПУК Колoмийка та до школи «Йован Попович» до групи дітей, які вивчають українську мову з елементами національної культури.

Писанка – це історичний символ України. Історія писанок сягає у далеке минуле. У передхристиянські часи вона була символом висняного розбудження природи , а з початком християнства її прийнято як знак Воскресної радости, любови і вічного життя. У кожній хаті на Великдень має бути хоч одна писанка, бо «на писанці твориться наша мальована молитва про злагоду і мир між людьми», як у книжці «Великдень» каже Ярослава Музиченко.

Кожен колір і кожен символ розписані на писанці мають своє значення. Червоний колір, на приклад, означає радість життя, любов; жовтий означає небесне світло, врожай; зелений означає життя; блакитний чистоту, здоров’я; чорний з білим означають пошану до поморлих.

Від символів на писанках можна намалювати сонце, хрест, вогонь, зорю, оленя, коня, зірку, квіти, дерево життя, гілки, дощ, воду, виноградну лозу, пташку, барана, рибу, церкву –  сплітаючи ці символи у малюнок на  писанці можна розказати казку- легенду-сторію.

Щоб ознайомитися з історією та значенням писанок у культурному та релігіному житті українців, та щоб оволодіти початковим знанням розписування, тобто перетворення звичайного яєчка у чудову писанку, зібралися члени Коломийки у недільний вечір 28 квітня 2013 р.  у приміщенні Товариства  і з допомогою Надії Ляхович, яка побуваючи у Україні ще далекого 1987 року стрінулася з цим процесом, запливли у води писанкарства.

 Із великим зацікавленням і запалом присутні послухали коротенький вступ, після якого обрежно і акуратно почали розписувати яєчка. Щоб краще відчути форму яєчка та «привчити» руку до рисування по ньому, зпочатку рисували олівцем, а

потім кістками – писальцями та воском.

У веселому настрої, з жартами і смохом, так як належеться коли готуються писанки на Великдень,  складалися кольори на яєчках за пор’ядком – від світліших до темніших і народжувалася для кожного окремо власна перша радість – перша писанка.

Цікаво , що на цьому першому уроці писанкарства були активні тільки жінки – чоловіки тільки збоку заглядали. Але, судячі по зацікавлених поглядах, виглядає, що на наступному уроці вони обов’язково візьмуть участь.

І в школі, між дітми, можна було відчути подібну зацікавленість і стараність. Перш трошки перелякані гарячим воском, незвичною формою яєчка для рисування, діти обережно присупали до розписування. А коли навчилися як треба орудувати зі свічкою, воском, писальцем, як тримати яєчко щоб було зручніше розмальовувати, як його ставити у баньку з фарбою, всі клопоти минулися. Точно, терпеливо і дуже завзято діти писали свої , для більшости, перші писанки, а коли була потрібна поміч тут для них були вчителька Славка Канюга, вчителька-гість Надія Ляхович і мама-помічниця Таня Налесник.

Писанки вийшли просто чудові! І у «Коломийці» і в школі.

 Але саме головне, що ці перші за чергою у історії «Коломийки» курси писанкарства принесли задоволення, радість, єдність і віру, що Воскреслий Христос пинесе нам любов, злагоду і мир Божий!

Хай воно так і станеться!

  

Надія Ляхович

Відбувся Општинський огляд музики, фольклору і традицій у Сремській Митровиці

     Сремська Митровиця, 21 квітня 2013 року, зал Високої школи струковних наук (Педагошка академія). Фактично кожний рік на культурному плані починається з општинськими оглядами на всіх полях культурної діяльності. У Сремській Митровиці вже відбувся огляд декляматорів а зараз продовжилося з оглядом музики, фольклору і джерельних традицій.

     Товариство плекання українької культури «Коломийка» надає великої уваги, щоб на ці перші офіційні виступи вислати чим кращі осягнення на полі дитячого і молодіжного фольклору а також і на полі представлення традицій, на яких виступають старші вокальні групи, Мішана вокальна група і Група співаків джерельних пісень.

     Товариство «Коломийка» завжди старається приготовити собі наступників і тому не забувається праця з дітьми-початківцями

. 

З дитячим ансамблем працює хореографом і корепетитором Стефан Сем’янів. 

Вони спільними силами приготовили танець «Козочок» і з ним виступили на цьогорічному Општинському огляді фольклору. На їхній виступ жюрі мав і свої зауваження але все-таки перепустив їх на Регіональний огляд.

     Зі старшого складу танцюристів цього року не виступили через пропозиції огляду але, зате виступили Мішанак вокальна група і Група співаків джерельних пісень.

    У товаристві все більше працюється на спробах робити все більше представлінь. До цьої праці взявся Петро Ляхович. Бачивши як добре перейшло представління різдвяних звичаїв на Річному концерті, Петро задумав зробити подібне представління але з яким показалося б українське весілля. Для цього було потрібно вивчити всі весільні пісні, які співалися коло дійства «даровання молодих». Для цього постаралися співаки джерельної групи. Для інших частин дійства- танцювати, бути старостою, батьками прилучилися співаки Мішаної вокальної групи а для потреб молодих акторів- молодого, молодої, бружби, друшки і молодих танцюристів ангажовано членів молодіжного ансамблю. На сцені грали на акордеонах Петро Ляхович і Стефан Сем’янів. 

Дійство на сцені відбулося дуже добре бо це все вже досвіченні виконавці на сцені. Журі також мавпозитивну думку але й додав що би було добре поправити для Регіонального огляду традицій, яке і цього року відбудеться у м. Пецінці. Більш важним є факт, що з такими представліннями почалося виходити на сцену а українська традиція дуже богата, так що не буде труднощів знаходити навих матеріялів. Друга позитивна справа, що «Коломийка» має багато членів охочих до таких представлінь.  

Вечір Тараса Шевченка - 2013

     23 березня 2013 року, у Парафіяльному залу грекокатолицької церкви Вознесення Господнього у Сремській Митровиці.

     Товариство плекання української культури «Коломийка» у своєму обсягу активностей має  і влаштовування одної маніфестація «Вечір Тараса Шевченка», з якою віддає пошану і подяку одному з найбільших синів українського народу. Це увійшло у кожнорічний план праці товариства і вважається обов'язковим заходом. До тої маніфестації приготовляються всі секції, крім танцювального ансамблю. У першу чергу це добра нагода, щоб діти – учні української мови показали скільки оволоділи українську мову. Крім того вони для тої нагоди навчаться і заспівати якусь пісню на Шевченкові слова. До них прилучаються і старші декляматори. Вокальні групи, група джерельних пісень і мішана вокальна група також приготовляють кілька пісень.

     Програма йшла таким порядком: Гостей і присутніх привітала Олександра Ляхович а окремо домашнього пароха о. Владислава Варгу. Біографію Тараса Шевченка прочитав українською мовою Петро Ляхович а сербською Олександра Ляхович; Мішана вокальна група заспівала пісню «Летить галка через балку»;

Фетько Канюга деклямував поему «Сова»; Срдян Келава прочитав поезію «Наш поет»; Валентина Налесник прочитала поезію «Засне долина, на калині»; Бояна Лещук прочитала поезію «Весна»; Дитяча група заспівали пісню «Садок вишневий коло хати»; Група співаків джерельних пісень заспівали пісню «Ой, крикнули сирі гуси»; Фетько Канюга прочитав іще і поему «Три душі» (Містерія); Марія Ляхович прочитала поезію «Сонце гріє, вітер віє» і на кінці Мішана вокальна група заспівала пісню «Реве та стогне Дніпр широкий».

    По програмі продовжилося спілкування у приємному настрої і дружній розмові.

Виступ Мішаного хору 8 березня

     Црнобарський Салаш, 8 березня 2013 року.    

Товариство плекання української культури «Коломийка» запрошена виступити 8 березня на культурній маніфестації з нагоди Дня жінок у Црнобарськім Салаші. Організатором маніфестації виявляється сільська рада і домашне КМТ Црнобарський Салаш.

    З боку «Коломийки» мав виступити Молодіжний ансамбль танцю та Мішаний хор. Склалося так, що у цей час, коли володіють гріпи і інші висняні хвороби, музиканти не могли їхати. Керівникам «Коломийка» прийшлося принести рішення, щоб виступив тільки хор, бо він може виступати і без музичного супроводу.

    Мішаний хор під супроводом Богдана Лукача виконав дві пісні: «Гей, соколи!» та «Їхали козаки із Дону додому».

     По концерті домашні люди гарно поспілкувалися з гостями і влаштували спільну вечеру.